Успіх на уроці забезпечує не тільки якісна самостійна підготовка до нього, але й ефективна робота під час уроку. Аналіз відповідей твоїх однокласників допоможе не тільки краще засвоїти матеріал, але й удосконалити твої власні відповіді за формою та змістом.
Підготувати все необхідне для уроку до дзвінка.
Не відволікатися, зосередитися на завданні.
Не вигукувати з місця, піднімати руку.
Не жувати на уроці.
Не базікати з сусідом по парті.
Не списувати.
Готувати свою відповідь.
Дотримуватися правил етикету.
Сидіти рівно.
Вимикати мобільні телефони.
"Переробляти" інформацію.
1. Згадай зміст матеріалу.
2. Подумай або запиши план відповіді.
3. Виділи найголовніше в темі, при відповіді сконцентруйте на цьому увагу.
4. Кожне положення обов'язково доводь, приводь приклади, але коротко і ясно.
5. Обов'язково роби узагальнення і висновки зі сказаного.
6. При необхідності користуйся таблицями, схемами, посібниками, моделями.
7. Якщо твоя відповідь потребує доведення експериментом, підготуй заздалегідь все необхідне.
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.
4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.
7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.
8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.
9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.
10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.
12. Між уроками роби перерви.
13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.
15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.
16. Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.
17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.
18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.
19. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.
20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами1. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосередити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.
21. Складай план усної відповіді.
22. Перевіряй себе.
Ми найкраще запам'ятовуємо:
• те, чим постійно користуємося;
• те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);
• те, що нам потрібно;
• те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;
• те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).
1-П - Переглянь текст швидко.
2-П - Придумай до нього запитання.
3-П - Познач олівцем найважливіші місця.
4- П - Перекажи текст.
5- П - Переглянь текст повторно.
Хто ніколи в своєму житті не задавався питаннями: "Ким стати в майбутньому? Яку професію обрати?" Раніше нам здавалося, що це так легко. Одні стверджували, що будуть дизайнерами, інші - медиками, треті - будівельниками і т.д. Однак є така категорія людей, які з самого початку не знали, чого бажають і хочуть в майбутньому.
Ця сторінка допоможе ознайомитися з Вузами та спеціальностями, для навчання у яких потрібні знання із біології.
Хто знає, може саме зараз і саме тут хтось вирішить своє майбутнє…
Для тих, хто сумнівається, рекомендуємо вправу, яка допоможе визначитися з вибором.
Для початку, складіть список найбільш підходящих професій. При формуванні списку враховуйте ваші бажання, таланти і нахили, престиж і рівень оплати, актуальність спеціальності на ринку праці.
Складіть список ваших вимог до майбутньої професії згідно таким критеріям:
майбутній рід занять;
відповідність професії вашим життєвим цінностям і цілям;
можливість реального працевлаштування;
бажаний рівень професійної підготовки;
ваші очікування від роду діяльності, умов праці та професійних обов’язків
Потім визначте важливість кожного з вимог особисто для Вас. Виберіть професії, найбільш підходящі Вам за результатом аналізу перерахованих вище критеріїв. Потім, оцініть відповідність своїх особистих якостей до якостей і нахилам, які потрібні для кожної обраної професії. Проаналізуйте, наскільки розвинені у вас професійні якості, здібності, психологічні нахили, необхідні майбутньої сфері діяльності. Проаналізуйте, яка з обраних раніше професій Вам підходить за всіма пунктами.
Після цього, визначившись з вибором професії, приступайте до вибору ВУЗу або факультету. З’ясуйте, які спеціальності і спеціалізації відповідають професії, що цікавить вас. Ухвалення рішення на користь певного ВНЗ має грунтуватися на багатьох факторах: репутація, конкурс, думка друзів, батьків, вартість навчання. І пам’ятайте, вибираючи професію, ви обираєте майбутнє. Ваша діяльність повинна приносити позитивні емоції і забезпечувати максимальну реалізацію ваших можливостей. Тільки тоді вона стане запорукою майбутнього успіху і добробуту.
Для того, щоб допомогти вчителям та батькам порозумітися, психолого склали топ-10 питань, які стають наріжним каменем у їх стосунках. Ми пропонуємо до вашої уваги перелік з 10 ідей, які педагоги хотіли б донести до батьків своїх вихованців.
1. Дайте шанс новому вчителю. Зазвичай ми з острахом та недовірою ставимося до всього нового. Спробуйте зрозуміти та прийняти нового вчителя, тоді й ваші діти зможуть це зробити.
2. Вчитель – звичайна людина. Пам’ятайте про те, що вчителі – такі самі люди, як і всі інші. В них бувають вдалі та невдалі дні, поганий чи хороший настрій.
3. Прийміть нові методи виховання. Сучасні діти дуже сильно відрізняються від своїх батьків, коли вони самі навчалися у школі. Навчальні програми та педагогічні методи постійно вдосконалюються. Ви маєте довіритися професіоналам.
4. Немає нічного страшного, чи поганого в тому, що ваша дитина стала навчатися гірше. Не тисніть на неї. Особливо часто в середній школі для учнів починається період «американських гірок». Досвід невдач навчить їх у майбутньому долати труднощі.
5. Навчіться слухати. Для батьків їх діти найкращі у цілому світі і досить часто вони не можуть спокійно слухати критику чи зауваження на їх адресу, сприймаючи це за особисту образу.
6. Домашнє завдання для дітей, а не для батьків. Дитині можна допомагати, але аж ніяк не виконувати завдання замість неї.
7. Цікавтеся успіхами у навчанні та справами у школі, навіть якщо ваша дитина навчається у старших класах. Нажаль, батьки першокласників значно частіше спілкуються зі своїми дітьми та їх вчителями.
8. Вчителі теж мають право хворіти. Чомусь не всі батьки готові з порозумінням ставитися до того, що у вчителя може бути лікарняна відпустка. Більшість обурюється, коли вчителя немає на роботі хоча б тиждень.
9. Не дозволяйте дітям обговорювати вчителів. Якщо ви разом з чоловіком чи подругою збираєтесь поговорити про навчання, школу та вчителів, зробіть так, щоб ваша дитина не чула вашої розмови.
10. Звичайно оцінки це дуже важливо, але вони не є метою навчання. Не робіть трагедію з поганої оцінки за контрольну. Також не варто надмірно хвалити й за високі оцінки.
З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до Мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?
Дуже важливо зрозуміти, в якому вигляді та обсязі необхідний Інтернет дітям у тому чи іншому віці. Тому перш за все визначимо, для яких справ може використовуватись Інтернет дітьми різних вікових категорій, адже різні вікові категорії різняться інтересами, розумінням навколишнього світу та реакцією на різні події. Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо – у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Яким би іграм не надавала перевагу дитина – віртуальним, чи іграм з батьками та іншими дітьми, - все буде корисно для його розвитку, зрозуміло, якщо дотримувати часових обмежень. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками – 3-4 години. З 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається т.зв. соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога та просто увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. В цьому випадку батьки зможуть дати йому практичні поради щодо встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватись міри, і тоді Інтернет стане дитині помічником у подоланні бар'єрів спілкування, партнером по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто – музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій. Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов'язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов'язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з'являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація. Дитина старше 14 років – уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі його інтересів і спілкуйтеся з ним про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи з цього віку з дитиною можна говорити і про вибір майбутньої професії. А в Інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам – контролювати та, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.
З всього вище сказаного можна зробити висновок, що дозоване перебування дитини в Інтернеті є корисним, але ж вже згадувалося, що крім «світлої», корисної сторони цього надбання людства в Всесвітні павутині присутня і «темна» сторона – шкідливий контент, який для необережних та недосвідчених користувачів може бути небезпечним. Це небезпеки духовного,психологічного, матеріального плану. Подекуди ці небезпеки можуть трансформуватися в реальні фізичні загрози для здоров’я та життя вашої дитини. Які ж ризики можуть зустрітися дитині під час її перебування в мережі?
«Дорослий» контент: еротика, азартні ігри, реклама тютюну та алкоголю.
Незаконний контент: порнографія.
Он-лайн насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцидальної поведінки, сексуальної експлуатації тощо.
Розголошення приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин.
Контент, що може задати фінансових збитків - короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються окремо, різного роду лотереї, тощо Інтернет-залежність.
Загрози Інтернету зводяться до мінімуму в тих родинах, де складаються довірливі відносини між дітьми і батьками. Тому намагайтесь обговорювати з дітьми всі проблеми, що виникають в її житті. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях – його мама й тато, а не сумнівні сайти. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками, і питань, які дитина посоромилася б задавати. Ніколи не відмовляйтесь від пояснень і не лайте дитину, якщо вона звернувся до Вас з питанням на «слизьку» тему. Дитина повинна знати, що у Вас вона може отримати всі необхідні роз'яснення. Регулярно розмовляйте з дитиною про те, які сайти вона відвідала та про що цікаве там довідався. Не забувайте самі розповідати та показувати, що корисного Ви знайшли в Інтернеті, чи якщо навиками роботи в мережі не володієте – в інших джерелах інформації.
Виконання трьох основних правил
Якщо ви працюєте з комп’ютером, власним прикладом заохотьте дитину виконувати три загальних правила, якщо не працюєте – дізнайтеся про кожен з перерахованих пунктів докладніше і поясніть дитині необхідність дотримання цих трьох правил:
a) Приділяйте увагу захисту устаткування та інформації:
· Регулярно обновляйте операційну систему.
· Використовуйте антивірусну програму.
· Застосовуйте брандмауер.
· Створюйте резервні копії важливих файлів.
· Будьте обережні при завантаженні нових файлів.
b) Захистіть себе в он-лайні
· З обережністю розголошуйте особисту інформацію.
· Думайте про те, з ким про що розмовляєте.
· Пам'ятайте, що в Інтернеті не вся інформація надійна та не всі користувачі відверті.
c) Дотримуйтеся правового поля
· Законів потрібно дотримуватися навіть в Інтернеті.
· Дотримуйтеся загальноприйнятих норм спілкування
· При роботі в Інтернеті не забувайте піклуватися про інших так само, як про себе
2. Створіть безпечну зону та контролюйте дотримання дитиною меж цієї зони Постарайтеся разом з дитиною, знайти корисні, цікаві й безпечні сайти, які вона переважно буде відвідувати надалі. Періодично відвідуйте їх разом. З таких сайтів сформуйте список дозволених сайтів в програмному забезпеченні системи мережної безпеки вашої системи, наприклад - для цього можна застосувати налаштування параметрів оглядача (не забудьте при цьому програмно заборонити доступ до налаштувань з сторони інших користувачів). В цьому випадку якщо дитині необхідно зайти на новий сайт, їй прийдеться попросити вашої допомоги на додавання його адреси в перелік дозволених сайтів, отже ви матимете змогу оцінити безпечність сайту до того, як він стане вільно доступним дитині. Крім того корисно встановити програму – фільтр. За допомогою програм фільтрації можна встановити обмеження веб-сайтів на основі змісту. Це означає, що встановивши й настроївши таку програму, Ви можете заблокувати для дитини доступ до сайтів, які містять матеріали, визначені як небезпечні (порнографія, насильство, суїцид тощо). За допомогою технології фільтрів і блокування можна також обмежити перелік співрозмовників, з якими діти спілкуються через Інтернет.
ПАМЯТАЙТЕ! Програмне забезпечення блокування та фільтрації допоможе вам уникнути багатьох неприємностей, але не всіх, тому прищеплення дітям культури перебування в мережі та постійний батьківський контроль залишається основним методом забезпечення безпеки дітей в Інтернеті. Для цього:
Зробіть Інтернет новим засобом сімейного спілкування. Вигадайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад – знаходьте в Інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або – створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування Інтернету ви ненав'язливо можете розповідати дитині про культуру поведінки в Мережі, звертати увагу на приховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію тощо.
Частіше обговорюйте Інтернет, розповідайте та показуйте, що цікавого й корисного ви знайшли в Мережі, запитуйте про це в дитини. Дізнавайтеся більше про корисні можливості Інтернету та поділиться своїми знаннями з дитиною. Разом знаходьте сайти, цікаві для неї і для вас, і відвідуйте їх разом.
Як привчити дитини коректній поведінці в Інтернеті? Як і в звичайному житті, головним правилом кожної людини повинне бути: «Поводься з іншими так, як хочеш, щоб поводились з тобою». Постарайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в Інтернеті, так само боляче, як якби це відбулося при особистій зустрічі.
Діти люблять спілкуватися в інтернеті. На форумах, в інтерактивних чатах, соціальних мережах, блогах і програмах миттєвих повідомлень (ICQ, QIP та ін.) дитина завжди може знайти співрозмовників на будь-яку тему. Проте перш ніж дозволити дитині вільно спілкуватися, їй потрібно розповісти про пов'язані з цим ризики та пояснити правила спілкування з іншими користувачами. Адже під час спілкування, діти можуть піддаватися ризику залякування, зловмисних повідомлень, публікації фотографій та особистої інформації, агресивного маркетингу тощо
Є таке поняття – особистий простір, а ще прислів'я: «Мій будинок - моя фортеця». Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий простір: кімната, родина, найближчі друзі, захоплення тощо. Пояснюйте, що як і в реальному житті дитина не пустить в свою кімнату грати чужих, незнайомих людей, та не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в Інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Попросіть ніколи не розповідати стороннім про себе, свою родину, свій вік, адресу, обстановку в квартирі, графік роботи та професію батьків тощо
Поясніть дитині, що в онлайн-спілкуванні їй обов'язково потрібно використовувати віртуальне ім'я (псевдонім, нік). Це ім'я може підкреслювати захоплення дитини, але по ньому ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний статус тощо. А для електронної пошти або реєстрації, наприклад, на форумі необхідно використовувати простий для запам'ятовування, проте такий, що не асоціюється з дитиною пароль. Розкажіть, що пароль повинен обов'язково бути секретним, і його не слід називати навіть найближчим друзям. Щоб пояснити необхідність використання віртуальних імен та паролів, хлопчакам можна розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена та секретних агентів.
Намагайтесь контролювати час та місце відвідування Інтернету вашою дитиною. Встановіть комп'ютер у загальної, для всієї родини, кімнаті, щоб ви могли ненав'язливо контролювати дитину під час її відвідування Інтернету. Складіть сімейну угоду, що обмежує кожному члену родини час і строк користування Інтернетом. Неухильно самі дотримуйте цієї угоди!
За допомогою функції журналу переглянутих сторінок в оглядачі Інтернету можна перевіряти, на які сайти заходила дитина останнім часом. Але пам’ятайте, записи журналу переглянутих сторінок легко видалити!
Якщо Ваша дитина все-таки потрапила на «дорослий» сайт, не лайте її. Пам’ятайте, що інформація та життєві ситуації бувають приємні й корисні, а не хороші й погані, як ми звикли думати. Якщо інформація негативна, ми повинні зрозуміти, чому корисному вона може нас навчити – бути акуратними, уважними, відповідальними, довіряти, але перевіряти, поважати себе й т.д. Обов'язково навчить Вашу дитину поважати себе. Розповідайте, що поважаюча себе людина не буде дивитися всілякі дурниці.
Здійснювати батьківський контроль поведінки дитини в інтернеті можна за допомогою різноманітного програмного забезпечення, зокрема засобів батьківського контролю, Windows Vista або за допомогою програми Kaspersky Internet Security. За допомогою такого програмного забезпечення, Ви зможете фільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти насправді відвідує ваша дитина та що вона там робить, встановити часові рамки використання комп'ютера в цілому й інтернету зокрема, блокувати деякі небажані дії з боку Вашої дитини тощо.
Аналізуйте рахунки за мобільний телефон вашої дитини. Дивіться, як змінюється її поведінка – скільки часу вона проводить в мобільному інтернеті, коли вона ним користується – ранком, увечері, вночі. Це дозволить Вам задавати йому правильні питання та зрозуміти його інтереси.